Комунальний заклад "Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів №16 Харківської міської ради Харківської області ім. В.Г. Сергєєва"

 







Для батьків першокласників

 

 

АДАПТАЦІЯ ДО ШКОЛИ ПОЧИНАЄТЬСЯ В СІМ’Ї

Батькам майбутніх першокласників

Дитина виросла і колишній малюк іде до школи. Важлива подія в житті сім’ї. У прагненні допомогти дитині впевнено зробити цей важливий крок батьки часом збиваються з ніг у пошуках установ і приватних практиків, які готують дітей до вступного співбесіди.

Забувається проста істина: освіта може зробити дитину розумною, але щасливим робить її тільки душевне, розумно організоване спілкування з близькими і коханими людьми – родиною.

Саме в силах батьків створити в родині таку обстановку, яка не тільки підготує дитину до успішної адаптації і навчання в школі, але й дозволить їй зайняти гідне місце серед однокласників, відчувати себе в школі комфортно.

 

1. Частіше діліться з дитиною спогадами про щасливі миті свого минулого.

Початок шкільного життя – велике випробування для дитини. Цей момент легше переживається дітьми, у яких заздалегідь склалося тепле ставлення до школи. Таке ставлення складається із зіткнень з минулим досвідом близьких людей.

Перегорніть разом з дитиною сімейний фотоархів. Це заняття корисне для всіх членів сім'ї. Повернення до кращих миттєвостей минулого робить людину сильнішою і впевненішою в собі. Ваші добрі спогади про шкільні роки, смішні історії зі шкільного життя і розповіді про друзів дитинства наповнять душу дитини радісним очікуванням.

2. Допоможіть дитині запам’ятати інформацію, яка дозволить їй не губитися.

Переконайтеся, що ваша дитина пам'ятає своє повне ім'я, номер телефону, домашню адресу, імена батьків.

Це допоможе їй в незнайомій ситуації.

3. Привчіть дитину утримувати в порядку свої речі.

Успіхи дитини в школі багато в чому залежать від того, як вона вміє організовувати своє робоче місце. Ви можете зробити цю нудну процедуру більш привабливою. Заздалегідь підготуйте в сім'ї робоче місце дитини: нехай у неї буде свій робочий стіл, свої ручки і олівці. Все це як у дорослих, але – особиста власність дитини! І відповідальність за порядок теж особиста адже у дорослих так.

4. Не лякайте дитину труднощами і невдачами в школі.

Багато дітей цього віку непосидючі. Не всім блискуче даються читання і рахунок. Дуже багатьох важко добудитися вранці і швидко зібрати в дитячий сад. У зв'язку з цим можна пояснити прагнення батьків попередити дітей про майбутні неприємності: «В школу не візьмуть ...», «Двійки ставитимуть ...», «У класі засміють...»

Віддалені наслідки таких «попереджень» завжди плачевні. Краще їх уникати.

5. Не намагайтеся бути для дитини вчителем.

Прагніть до підтримання дружніх відносин. Деякі діти відчувають труднощі в спілкуванні з іншими дітьми. Вони можуть розгубитися в присутності незнайомих дорослих.

Ви можете допомогти дитині подолати ці труднощі. Спробуйте організувати гру дітей на майданчику біля будинку і візьміть участь в цій грі. Дітям дуже подобається грати разом з батьками.

Запропонуйте дитині самій запросити до себе на день народження своїх друзів. Цей день стане для неї незабутнім, якщо в програмі свята знайдеться місце для спільних ігор дітей і дорослих.

Дайте дитині відчути, що вона може розраховувати на вашу підтримку в будь-якій ситуації. Одними навчальними заняттями з дитиною цього досягти неможливо.

6. Навчіть дитину правильно реагувати на невдачі.

Ваша дитина виявилася в грі останньою і демонстративно відмовляється грати далі. Допоможіть їй впоратися з розчаруванням. Запропонуйте дітям зіграти ще раз, але трохи змініть правила гри. Нехай переможцем вважається тільки перший, а всі інші – тими, кому пощастить наступного разу. Відзначайте по ходу гри успіх кожного. Підбадьорюйте хронічних невдах надією. Після гри зверніть увагу дитини на те, як поставилися до програшу інші гравці. Нехай вона відчує самоцінність гри, а не виграшу.

7. Гарні манери дитини – дзеркало сімейних стосунків.

«Спасибі», «Вибачте», «Чи можна мені...» повинні увійти в мову дитини ще до школи. Моралями і проповідями цього досягти важко. Цього можна досягти тільки власним прикладом. Намагайтеся виключити зі спілкування між членами сім'ї накази і команди: «Щоб я більше цього не чув!», «Винеси сміття».

Перетворіть їх у ввічливі прохання. Дитина неодмінно скопіює ваш стиль. Адже вона вас любить і прагне наслідувати у всьому.

8. Допоможіть дитині відчути почуття впевненості в собі.

Дитина повинна відчувати себе в будь-якій обстановці так само природно, як вдома. Навчіть дитину уважно ставитися до своїх потреб, своєчасно і природно повідомляти про них дорослим. На прогулянці ви зайшли кудись перекусити. Запропонуйте дитині самостійно зробити замовлення для себе. Наступного разу нехай зробить замовлення для всієї родини. Нехай вона спробує запитати в поліклініці: «Де знаходиться туалет?» Або сам займе чергу до фахівця.

9. Привчайте дитину до самостійності у повсякденному житті.

Чим більше дитина може робити самостійно, тим більш дорослою вона себе відчуває. Навчіть дитину самостійно роздягатися і вішати свій одяг, застібати ґудзики та блискавки. Зав'язування шнурків потребує особливої допомоги та уваги з вашого боку.

Бажано, якщо це буде не напередодні виходу на вулицю. Краще присвятити цьому заняттю кілька вечорів.

10. Навчіть дитину самостійно приймати рішення.

Уміння робити самостійний вибір розвиває в людині почуття самоповаги. Порадьтеся з дитиною про меню сімейного недільного обіду.

Нехай вона сама обирає собі страву за святковим столом і підбирає одяг, що відповідає погоді. Планування сімейного дозвілля всіх членів сім'ї на вихідні дні – ще більш складна справа.

Привчайте дитину зважати на інтереси сім'ї і враховувати їх в повсякденному житті.

11. Прагніть зробити корисною кожну мить спілкування з дитиною.

Якщо дитина допомагає вам випікати святковий пиріг, ознайомте її з основними поняттями щодо вимірювання обсягу і маси.

Продуктові універсами – гарне місце для розвитку уваги і активного слухання дитини. Попросіть дитину покласти в кошик: три пачки печива, пачку масла, батон білого і буханець чорного хліба. Своє прохання викладіть відразу і більше не повторюйте.

Дитина допомагає вам накривати на стіл. Попросіть її поставити на стіл чотири глибокі тарілки, біля кожної тарілки справа покласти ложку. Запитайте: скільки ложок тобі знадобиться?

Дитина готується до сну. Запропонуйте їй вимити руки, повісити рушник на свій гачок, вимкнути світло у ванній. Проходячи вулицею або перебуваючи в магазині, звертайте увагу дитини на слова-написи, які оточують нас всюди.

Пояснюйте їх значення.

12. Навчайте дитину відчувати і дивуватися, заохочуйте її допитливість.

Звертайте її увагу на перші весняні квіти і фарби осіннього лісу. Зводить її в зоопарк і разом знайдіть найбільшу тварину, потім найвищу. Спостерігайте за погодою і обрисами хмар. Заведіть рукописний журнал спостережень за зростанням кошеня. Навчайте дитину відчувати.

Відкрито переживайте з нею всі події повсякденного життя, і її допитливість переросте в радість навчання – один із головних пріоритетів Концепції Нової української школи.

 

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ ТА ПІЗНАВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ШЕСТИРІЧОК

 

Початок навчання в школі – один із найбільш складних і відповідальних етапів у житті дітей як в соціально-психологічному, так і у фізіологічному плані. Відбувається дуже багато змін:

 

НОВІ УМОВИ ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ

 

- нові контакти,

- нові стосунки,

- нові обов'язки.

 

ЗМІНЮЄТЬСЯ СОЦІАЛЬНА ПОЗИЦІЯ

 

- була просто дитиною, тепер стала школярем.

 

ЗМІНЮЄТЬСЯ СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ

 

- не садочок, батьки, бабуся, а школа, де навчальна діяльність стає провідною.

 

ЗМІНЮЄТЬСЯ ВСЕ ЖИТТЯ ДИТИНИ

 

- все підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам і турботам.

 

 

Саме в ці перші місяці починають формуватися ті системи відносин дитини зі світом і самим собою, ті стійкі форми взаємин з однолітками і дорослими, і базові навчальні установки, які в істотній мірі визначають в подальшому успішність її шкільного навчання, ефективність стилю спілкування, можливості особистісної самореалізації у шкільному середовищі.

Ці труднощі обтяжуються ще й психофізіологічними особливостями дітей шостого року життя:

- нестійкий тип нервової системи;

- висока втомлюваність, що зумовлена особливостями серцево-судинної системи;

- домінування збудження над гальмуванням;

- слабка саморегуляція поведінки.

 

Особливості пізнавальних процесів шестирічок

 

 

 

Пізнавальний процес

 

 

Вікові особливості

 

 

 

 

ВІДЧУТТЯ

 

                         

- Продовжує підвищуватися гострота зорових відчуттів.

- Зростає гострота звуку (що сприяє успішному вивченню іноземних слів).

- Поступово розвивається фонематичний слух, зростає його тонкість

 

 

 

СПРИЙНЯТТЯ

 

 

- Характерна мала диференційованість.

- Невміння управляти своїм сприйняттям

 

 

 

 

ПАМ'ЯТЬ

 

- Інтенсивно розвиваються всі види пам’яті, а також її процеси.

- Активно формується довільне запам’ятовування.

- Виникає необхідність освоєння спеціальних цілеспрямованих дій із запам’ятовування – засвоєння мнемотехнічних прийомів.

 

 

 

 

УВАГА

 

 

- Переважає мимовільна увага.

- Слабкий розподіл уваги.

- Обсяг уваги – 4-6 об’єктів.

- Невміння швидко переключати увагу.

- Тісний зв'язок з емоціями та почуттями.

 

 

 

 

МИСЛЕННЯ

 

 

- Набуває наочно-образного характеру.

- Формуються елементи понятійного мислення й розумові операції.

- Мислення в поняттях потребує допомоги уявлень і на них будується

 

 

 

 

 

УЯВА

 

 

- Збільшується розмаїтість сюжетів

- Перетворюються якості й окремі характеристики предметів і персонажів.

- Створюються нові образи.

- З’являється здатність передбачати послідовні моменти перетворення одного стану в інший.

- З’являється здатність керування сюжетом.

 

 

 

 

 

 

 

МОВЛЕННЯ

 

 

- Процес оволодіння рідною мовою, багатством її словника й граматичних форм, необхідних для розуміння кожною людиною інших людей і вміння висловити свої думки, бажання, переживання.

- Розвиток у процесі повсякденного спілкування дитини з дорослими й однолітками.

- Велика роль слухання, читання, міркування – специфічних форм мовленнєвої діяльності.

- Особливе значення освоєння письма.

 

 

 

Батьківська підтримка першокласників під час адаптації і не тільки

 

Особлива роль в організації допомоги першокласникам, в тому, щоб зробити процес адаптації якомога безболіснішим, відводиться батькам.

Безумовно, найкращим для дитини в цей час буде Ваша батьківська підтримка і спільне зі школою надання допомоги своїй дитині.

Батьківська підтримка – це процес, в ході якого Ви, шановні батьки:

- зосереджені на сильних сторонах дитини, зміцнюючи тим самим її самооцінку;

- допомагаєте їй повірити в себе і в свої сили;

- допомагаєте уникати помилок;

- не засуджуєте в разі невдачі.

 

Якщо дитина не завжди успішно виконує завдання, дайте їй зрозуміти, що Ваше ставлення до неї не змінилося.

Підтримка заснована на тому, щоб дитина відчувала свою потрібність і Вашу турботу.

Найважливіший результат такої підтримки – це створення у дитини позитивного ставлення до шкільного життя, до всіх осіб, які беруть участь в освітньому процесі (дитина – батьки – вчителі). Коли навчання приносить дітям радість або хоча б не викликає негативних переживань, тоді школа не є проблемою.

Дитині, яка починає навчання в школі, необхідна моральна і емоційна підтримка. Її треба не просто хвалити (і поменше лаяти, а краще взагалі не лаяти), а хвалити саме тоді, коли вона щось робить. Але:

1. Ні в якому разі не порівнюйте її результати з досягненнями інших, більш успішних, учнів. Краще взагалі ніколи не порівнювати дитину з іншими дітьми.

2. Порівнюйте дитину тільки з нею самою і хваліть тільки за одне: поліпшення її власних результатів. Якщо у вчорашньому завданні вона зробила 3 помилки, а в сьогоднішньому – 2, це потрібно відзначити як реальний успіх, який повинен бути оцінений щиро і без іронії батьками.

3. Знайдіть таку діяльність, в якій дитина може реалізувати себе, якщо у неї не виходить із навчанням. При цьому дуже важливо підкреслити, що раз вона щось навчилася робити добре, то поступово навчиться всьому іншому.

4. Знизіть цінність шкільної похвали, тобто покажіть дитині, що її люблять не за гарне навчання, а люблять, цінують, приймають взагалі як власне дитя, безумовно, не за щось, а всупереч усьому.

5. Хваліть словом, посмішкою, ласкою і ніжністю, а не відкупляйтеся такого заохоченнями, як покупка нової іграшки або солодощів

Для того, щоб першокласник не перенапружувався, необхідно створити сприятливі умови:

- не займайтеся з дитиною після 19:00;

- не згадуйте денні невдачі;

- не лайте за незібраний портфель, а спокійно запропонуйте зібрати його разом;

- підіть з дитиною на прогулянку;

- спокійний, глибокий сон не менше 8-10 годин дозволяє відновити сили, працездатність;

- не перевантажуйте нервову систему дитини на ніч. Для цього переглядайте перед сном по телебаченню тільки спокійні програми, а не трилери, фільми жахів, бойовики. А ще краще, почитайте цікаву книжку;

- не забувайте на ніч поцілувати дитину, погладити її. Ласка – це не дрібниця, а спосіб підтримати дитину.

 

У нагоді батькам стануть такі поради психологів.

Підіймайте дитину спокійно. Прокинувшись, вона повинна побачити Вашу посмішку і почути ваш голос.

Не поспішайте. Уміння розрахувати час – Ваше завдання. Якщо вам це погано вдається, провини дитини в цьому немає.

Не прощайтеся, попереджаючи і направляючи: «Дивися, не пустуй!», «Щоб сьогодні не було зауважень!». Побажайте удачі, знайдіть кілька ласкавих слів.

Не вживайте фразу: «Чи відмітила тебе вчителька сьогодні?». Зустрічаючи дитини після школи, не обрушуйте на неї тисячу питань, дайте трохи розслабитися, згадайте, як Ви самі відчуваєте себе після робочого дня.

Не розпитуйте, якщо Ви бачите, що дитина засмучена, мовчить. Нехай заспокоїться і тоді розповість все сама.

Не поспішайте влаштовувати прочуханки, вислухавши зауваження вчителя. Намагайтеся, щоб Ваша розмова з учителем проходила без дитини.

Уникайте умов в спілкуванні з дітьми: «Якщо ти зробиш, то ..».

Знайдіть протягом дня хоча б півгодини, коли будете належати тільки дитині.

Вибирайте єдину тактику спілкування з дитиною всіх дорослих в сім'ї. Всі розбіжності з приводу родинного виховання вирішуйте без неї.

Будьте уважні до скарг дитини на головний біль, втому, погане самопочуття. Найчастіше це об'єктивні показники перевтоми.

НАЙГОЛОВНІШЕ:

любіть свою дитину, приймайте її безумовно!!!

Вам випала чудова можливість знову пережити те, що залишилося далеко позаду, - ваше дитинство! Скористайтеся нею і зробіть все, щоб воно було ще краще, ніж ваше власне.

І, як би не просувалися об'єктивні успіхи вашої дитини в школі, намагайтеся створювати здоровий настрій, при якому вона б прагнула до знань, не боялася поганих оцінок і була впевнена в тому, що, не дивлячись на навчальні досягнення, вона все одно для вас найулюбленіша!