Комунальний заклад «Харківський ліцей № 16 Харківської міської ради»

 










Сторінка практичного психолога

 

 

Питання, за якими можна і потрібно звертатися до шкільного психолога

1. Труднощі у навчанні.

Деякі учні вчаться не так добре, як їм хотілося б. Причин для того може бути маса. Наприклад, не дуже гарна пам'ять чи розсіяна увага або недостача бажання, а можливо проблеми з вчителем і нерозуміння навіщо усе це взагалі потрібно. На консультації ми будемо намагатися визначити, в чому причина і яким чином це виправити, іншими словами спробуємо знайти, що і як необхідно розвивати, щоб вчитися краще.

2. Взаємовідношення в класі. 

Є люди, які просто знаходять контакт з іншими, легко спілкуються в будь-якій, навіть незнайомій компанії. А є, і їх також дуже багато, такі, яким складно знайомитися, складно будувати гарні взаємовідношення, складно знаходити друзів і просто почувати себе легко і вільно в групі, наприклад в класі. За допомогою психолога можна знайти способи та особисті ресурси, вивчити прийоми для побудови гармонічних взаємовідношень з людьми в найрізноманітніших ситуаціях.

3. Взаємовідношення з батьками.

 Іноді буває так, що втрачається спільна мова і теплі взаємовідношення з нашими близькими людьми — з нашими батьками. Конфлікти, сварки, відсутність взаєморозуміння — така ситуація в сім'ї звичайно приносить біль і дітям, і батькам. Деякі знаходять шляхи рішення, а іншим це зробити достатньо важко. Психолог розповість вам про те, як навчитися будувати нові відносини з батьками та навчитися розуміти їх, та як зробити так, щоб і батьки розуміли та приймали вас.

4. Вибір життєвого шляху

Дев'ятий, десятий та одинадцятий клас — час, коли більшість задумуються про майбутню професію і взагалі про те, як би вони хотіли прожити своє життя. Якщо ви невпевнені яким шляхом ви хочете піти, завжди є можливість піти до психолога. Він допоможе вам усвідомити власні мрії, бажання і цілі, оцінити свої ресурси та здібності та зрозуміти (чи наблизитися до розуміння), в якій сфері (сферах) життя ви хочете реалізуватися.

5. Самоуправління і саморозвиток.

Наше життя настільки цікаве і багатогранне, що постійно ставить перед нами масу задач. Більшість з них потребують не аби яких зусиль і розвиток у собі найрізноманітніших особистих якостей, навичок і умінь. Можна розвивати навички лідерства чи навички ведення суперечок, логічне мислення чи творчі здібності. Покращити власні пам'ять,  увагу, уяву. Можна навчитися управляти власним життям, ставити мету та ефективно досягати їх. Психолог — людина, яка володіє технологією розвитку тих чи інших якостей, навичок і умінь та із задоволенням поділиться цією технологією з вами.

Основні напрямки роботи:

Дитина, приходячи до школи й поринаючи в шкільне середовище, вирішує свої певні завдання, реалізовує свої індивідуальні цілі психічного й особистісного розвитку, соціалізації та освіти.

Вся професійна діяльність психолога в школі орієнтована на учнів, створення сприятливих соціально-психологічних умов для їх успішного навчання, соціального й психологічного розвитку, розв'язання соціально-психологічних проблем.

Взаємодія психолога з конкретною дитиною, учнівською групою та класом здійснюється за такими напрямками:

  • діагностика;
  • розвивальна та корекційно-відновлювальна робота;
  • консультування;
  • психологічна просвіта.

Психолог разом з педагогом, супроводжуючи дитину в процесі шкільного навчання, може, з одного боку, допомогти їй максимально використовувати надані можливості для освіти й розвитку, а з іншого — пристосувати індивідуальні особливості дитини до заданих умов шкільної життєдіяльності.

Основні форми організації співробітництва шкільного психолога й батьків:

  • групові й індивідуальні консультації за підсумками психологічного супроводу;
  • виступи на батьківських зборах, практичні заняття для батьків;
  • індивідуальні консультації за запитом або з ініціативи психолога.

Психолого-педагогічне консультування батьків, проведене або за їхнім запитом, або з ініціативи психолога, може виконувати різні функції:

  • інформування батьків про шкільні проблеми дитини, адже батьки не завжди мають про них досить повне й об'єктивне уявлення;
  • консультативно-методична допомога в організації ефективного дитячо-батьківського спілкування, якщо з таким запитом звернулися самі батьки або психолог вважає, що саме в цій області криються причини шкільних проблем дитини;
  • необхідність одержання додаткової діагностичної інформації від батьків, на етапі поглибленої діагностики психолог може попросити батьків допомогти йому виявити вплив сімейної ситуації на психологічний добробут дитини в школі;
  • психологічна підтримка батьків у випадку виявлення серйозних психологічних проблем у їхньої дитини або у зв'язку із серйозними емоційними переживаннями й подіями в родині.

У кожному разі, підсумком консультативної роботи має бути угода про спільні дії батьків і психолога з вирішення завдань супроводу дитини в період її шкільного навчання.

Функціональні обов'язки практичного психолога

Практичний психолог закладу освіти здійснює:

  • психологічне забезпечення освітнього процесу;
  • психологічний супровід психічного, розумового, соціального і фізичного розвитку здобувачів освіти;
  • психологічну діагностику та аналіз динаміки психічного, розумового і соціального розвитку здобувачів освіти;
  • психологічний супровід адаптації до умов освітнього процесу;
  • реалізацію розвивальних, профілактичних, просвітницьких, корекційних програм з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей здобувачів освіти;
  • консультативну допомогу всім учасникам освітнього процесу з питань навчання, виховання здобувачів освіти, особистісного та професійного розвитку тощо;
  • роботу з постраждалими від насильства дітьми тощо.

Практичний психолог закладу освіти бере участь в:

  • освітній діяльності, спрямованій на забезпечення всебічного розвитку здобувачів освіти як особистості та найвищої цінності суспільства, їх талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству;
  • роботі педагогічної ради, психолого-педагогічних консиліумів, семінарів і засідань методичних об’єднань;
  • розробці та впровадженні розвивальних, корекційних програм, посібників, методичних рекомендацій, планів освітньої діяльності з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей здобувачів освіти, а також для осіб, які перебувають на індивідуальній та інклюзивній формі навчання.

Практичний психолог закладу освіти сприяє:

  • формуванню у здобувачів освіти відповідальної та безпечної поведінки в ситуаціях ризику, навичок здорового способу життя, збереження репродуктивного здоров’я, готовності до самореалізації;
  • профільному та професійному самовизначенню здобувачів освіти, формуванню життєвої компетентності;
  • формуванню соціально-комунікативної компетентності обдарованих дітей;
  • попередженню та профілактиці професійного вигорання педагогічних працівників;
  • формуванню психологічної готовності учасників освітнього процесу до взаємодії в інклюзивному середовищі з дитиною з особливими освітніми потребами;
  • формуванню психологічної культури учасників освітнього процесу;
  • попередженню будь-яких видів і форм насильства та конфліктів серед здобувачів освіти;
  • формуванню небайдужого ставлення здобувачів освіти до постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного інформування педагогів про випадки домашнього насильства і конфліктів серед здобувачів освіти, що стали їм відомі.